Новеньке



НЕМАЄ СЕНСУ

Немає сенсу, це мене лякає,
Його ніде не було і нема
Дитина не спитає
У чому сенс життя

Історія триває
У ній нема кінця *
Хто краще набрехав
Покаже, кажуть, час.

Ми живемо в історіях
Які розповідають
Про нас,
Про них
Історії розповідаємо самі

Смішні історії
Найкращі у ці дні.


Осінь 2024


***
Хай забуде про мене горе
Хай згадають про мене друзі
Я сумую по злітній смузі
Хочу разом дивитись на море
Не боятись за щастя своє.
Хочу разом піти у гори
Викладаючи це у сторіз.

30.11.2024



***
"Жінкам не ставлять запитань"
Ефектна репліка з кіно
Я не погоджуюсь, питай
Мене кому, коли і що. 

Аби уникнути вагань
І щось в цій фразі постає
"Жінкам не ставлять запитань"
А просто віддають, що є.

2024


ЯКЩО І ЖИТЬ, ТО НА МОРІ

Якщо і жить, то на морі
І як любить, то щоденно
Бути вдячними Долі
Більшого боятись страшенно.

Як що і мати, то гідність
Вчитись і бігти, і плисти
До біса згадану рівність
Більшого завжди хотіти.



—

Є ЛЮДИ ЯК КОМЕТИ 

Є люди як комети
У них свої орбіти
Я не питаю, де ти
Я не питаю скільки

Питаю рідко як ти
І як далеко зараз
Не дивно, що так склалось
Як жити без образ?...

Є люди як комети 
У них своїх орбіти
Хочу кричати, де ти,
Та як тебе спинити. 


—

СКІЛЬКИ ТАМ ТОГО ЛІТА

Скільки там того літа
А скільки планів на нього... 
Вдача сонцем зігріта
І трохи байдуже до всього.

'2023



—

ВСЕ НЕ МОЖЕ БУТИ БРЕХНЕЮ


Все не може бути брехнею
Все і правдою бути не може
Я всією душею за неї
Та хіба це їй допоможе.

Все почуте ділити навпіл
Все, що бачиш, не вірить наосліп
Все, що сталось, вже є на мапі
Все, що станеться, не ср✴ка, а досвід.



—

НАЙКРАЩИЙ ЗІ СВІТІВ


Цей світ найкращий зі світів
Які ти можеш уявити
Бо тут є я, і тут є ти
І ще мільйони різних видів.

Наш вид жорстокий й нищівний
Ми нищимо усе віками 
Еон закінчиться людський 
Коли ми станемо богами.

* еон - прибл. 25,7 тис.років

** натхнення від книги "Homo Deus За лаштунками майбутнього" Ю. Харарі





—

ГЕРОЙ


Герой із тисячі облич
Чомусь завжди десь такий самий
Долає втрати, смуток, біль
І з друзями іде до слави

Герой із тисячей імен
Що має битись з ворогами
За стінами чи у собі
З тими, що лѝшились від мами.


Та чи потрібні нам вони?
Хіба їх довше пам'ятають? 
їх імена носять зірки 
Герої не вмирають.

'2022

* натхнення книга "Тисячоликий герой"/ "The Hero with a Thousand Faces" Book by Joseph Campbell






—

ЧАКЛУНКА


Вона малює магічні кола
Найперше коло навколо себе
Вона у центрі, у центрі всього
Що є важливим за всі потреби

Вже друге коло навколо нього
Того, хто поруч, кого обрала
Хто досягає заради неї
Заради кого перебирала

А третє коло дітей довкола
Яких родила із ним з любові
Тож у нащадків щаслива доля
Допоки міцні два перші кола

Четверте коло батьків довкола
Кого шанує, когось й не видно
Зійшла з ікони як правда гола -
Нічого їм вона геть не винна

А п'яте коло того, що любить
Роботу й друзів, і власну справу
Яку плекає, таки не нудить
Магічні кола щоб жить яскраво 

Магічні кола - не сили темні
Бути щасливою ще треба вчитися 
Але знання ці не є таємні
Чаклунка знає, як пробудитися.



—

КОЖНА


Кожна твоя невдача
Це привід подумати нащо
Невдаха якій не вдається
І та що такою здається 

Кожна твоя безвихідь
Кожна хвилина до сварки
Кожна за грішми женеться
І та що такою здається

Кожна хвилина то вибір
Кожна нещасна то доля 
Щаслива жінка сміється
І та що такою здається

Кожна мить то є вічність
Кожна образа це рани
Рана глибока до серця
І та, що такою здається

Кожна на небі веселка
Кожна гроза до неї
Кожна посмішка щира
І та, що такою здається

Кожна нова тривога
Кожна ніч без сирени
Кожна спокійна вечеря 
І та, що такою здається


Кожна з крилами мрія 
Кожна людина щось вміє 
Кожна як янгол дитина
І та, що такою здається

Кожна варта уваги
Кожна варта любові
Кожна, що впевнена в сóбі, 
І та, що такою здається.




—

ЗІ СВІЧКОЮ В РУЦІ

Я йду зі свічкою в руці
Хоч є свічки і слава Богу
Лише б не впасти за стільці
Щоб віск не падав на підлогу

Я йду зі свічкою в руці
Авжеж далеко так не дійдеш
Сльозами по гладкій щоці
В блекауті непевно плинеш

І парафінові ллєш сльози
Із полум'ям на язиці
Сповільнені химерні пози

Хто йде зі свічкою в руці.

Я бачу лише те, що треба
А бачить в темряві - це круто
Ховатись у пітьмі від себе
Я є, не знаю, чи я буду

Я йду зі свічкою в руці
Щоб нести світло тим, хто поруч.
Так наче кажуть мудреці,
А я що? Я від них ліворуч



Де камінець на камінці
До мудрості мені далеко
Зі свічки гаряче в руці,
Коли даш світло, князь Електро?!




—

ВОДА 


Будь як вода
лийся як вода
І змінюй форму під сосуд
Та не міняй при цьому суть.


—
Чому я злюсь?
Бо більше не радію
Бо все пішло не так
Бо ігнорую мрію.



—
То шо з нами буде далі?
Вчимося крутити педалі




—

ЯКБИ ЦЕ НЕ МАЛО ЗНАЧЕННЯ 

Якби це все не мало значення
Ми не ходили б на побачення 
І не дивилися б ромкоми
Не додавали б ром до коли.

За романтизм прошу пробачення
Яка була б цивілізація
Якби лиш це і мало значення.

'2023




—

Сховайся в моїй тіні
Затулю від пекучого сонця
Сховайся в обіймах моїх
Поки іще ти можеш.

'2023




—

КОКО


Маленька поні на ім'я Коко
Миліша з-поміж усього
Той метр двадцять в висоту 
захоплення і захвату.

у чому сенс? Що це за сила?
Чом все маленьке таке миле?

Маленькі коні, міні поні
Гарненькі хоч бери в долоні
Приємні цуцики й качата
Смугасті навіть кавунята

Та ось біда, маленьку поні 
не люблять геть великі коні
Цікують і можуть ще й вкусить
Чому? Чи з ревнощів їх злить?

Чому стаєш коли дорослим 
То  думаєш якось наосліп
Що можеш менших ображати
Тих, хто не може здачі дати.

я захищатиму тебе
Моя Коко, ти знаєш це,
Як маю розум й співчуття
То й сили вистачить сповна.
(то й сили більше за коня)

05.08.2023



Читати інші вірші